Зубко Артем Вікторович
Народився Артем 7 березня 1990 року в місті Костянтинівка Донецької області.
Навчався у Костянтинівській загальноосвітній школі № 13.
У 2013 році закінчив Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая у місті Краматорську Донецької області за спеціальністю «Менеджмент організацій і адміністрування».
З дитинства Артем був енергійним, життєрадісним і товариським. Хотів усе встигнути, любив бути серед друзів, мав гарне почуття гумору. У підлітковому та юнацькому віці захоплювався футболом, цікавився автомобілями та любив керувати різними автівками. А ще з юнацтва любив куховарити. У підрозділі всі знали: найкращий борщ і котлети готує лише Артем.
До початку повномасштабної війни Артем працював водієм у редакції місцевої газети «Знамя Індустрії». Доброзичливий, веселий, відповідальний і надійний, він користувався заслуженою повагою в колективі.
У Костянтинівці Артем зустрів свою кохану Ірину. Через безпекову ситуацію шлюб взяли у Луцьку. Разом вони створили щасливу сім’ю.
Артем Зубко прийняв рішення пов’язати своє життя зі справою охорони державного кордону України. У вересні 2020 року розпочав службу за контрактом у складі 1-го Краматорського прикордонного загону Державної прикордонної служби України.
З початком повномасштабного вторгнення, з 24 лютого до грудня 2022 року, виконував бойові завдання з оборони міста Краматорська. У грудні 2022 року продовжив службу в одному з підрозділів 5-го прикордонного загону на посаді інспектора прикордонної служби – водія.
Неодноразово перевозив особовий склад, озброєння та матеріальні засоби поблизу лінії бойового зіткнення, здійснював евакуацію поранених. Виконував бойові завдання у Мар’їнці, Херсоні та Сумах.
18 листопада 2025 року під щільним мінометним обстрілом і застосуванням ворожих FPV-дронів, ризикуючи власним життям, евакуював тіло загиблого побратима з позиції «Баден» поблизу населеного пункту Александрія Сумської області.
3 березня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу села Велика Чернеччина Сумської області службовий автомобіль «Nissan Navara», яким керував Артем, був уражений баражуючим боєприпасом «Ланцет». Внаслідок отриманих поранень старший сержант Артем Зубко загинув.
За мужність і самовідданість, виявлені під час виконання завдань з охорони державного кордону, посмертно нагороджений відомчою відзнакою Державної прикордонної служби України – нагрудним знаком «За мужність в охороні державного кордону».
Поховали Захисника на Алеї Слави Центрального кладовища села Гаразджа Луцького району Волинської області. Світла пам’ять про нього назавжди залишиться в серцях рідних, близьких і всіх, хто його знав.
Йому навіки 35.
Ім’я Артема Зубка назавжди вписане в історію боротьби України за незалежність та літопис Костянтинівської громади.
Вічна пам’ять Захиснику України.
