Василь Васильович Зубченко
Народився Василь 25 жовтня 1996 року у селі Мар’ївка Добропільського району Донецької області. Складним було його життя, рано зазнав горя, виховувався дідусем і бабусею. У 5 років переїхав у село Новомаркове, тоді Костянтинівського району.
Навчався в Марківській загальноосвітній школі, закінчив 9 класів. Завжди був спортивним, активним, веселим, винахідливим, знаходив вихід із будь-якої складної ситуації. Він мав багато друзів і завжди був душею компанії, надзвичайно життєрадісною та імпульсивною людиною, завжди готовою підтримати інших та подарувати позитивні емоції.
Після школи Василь продовжив навчання у Костянтинівському вищому професійному училищі № 113.
Був одружений. Мав двох донечок – Мирославу 2019 р.н. та Мілану 2021 р.н. Був люблячим батьком та коханим чоловіком. Завжди дбав про свою родину та зробив все можливе, щоб діти росли здоровими та щасливими.
На захист держави ставав двічі. У 2017-2019 підписав контракт. Спочатку служив у військовому шпиталі міста Часів Яр. Пізніше став до лав 81-ї окремої аеромобільної бригади Десантно-штормових військ ЗСУ у Краматорську.
Після закінчення контракту працював на підприємстві «Тритон» у місті Кам’янське Дніпропетровської області.
За декілька днів до повномасштабного вторгнення рф на територію України, 20 лютого 2022 року, Василь отримав повістку і в березні був зачислений до 108-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ в Дніпропетровській області.
Самовіддано стояв на захисті України. Двічі був контужений.
8 вересня 2022 року поблизу села Времівка Волноваського району Донецької області під час виконання бойового завдання, командир віддав наказ укритися в бліндажі. Близько 5 ранку бліндаж «накрили» ворожі снаряди. Загинули всі.
Молодший сержант Василь Зубченко нагороджений за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Мужній захисник був справжнім патріотом, не байдужим до долі своєї України та майбутнього своєї родини.
Поховали воїна на Алеї Героїв військового кладовища у місті Кам’янське.