Воронов Олександр Анатолійович (02.11.1982 – 24.09.2025)

Олександр народився 2 листопада 1982 року у місті Костянтинівці.
Навчався у загальноосвітній школі № 17, яку закінчив у 1998 році. Після школи він здобув професію автослюсаря у Костянтинівському середньому професійно-технічному училищі № 113, завершивши навчання у 2001 році.
З юності він приділяв увагу роботі, виявляючи високу відповідальність. У 2021 році Олександр влаштувався на роботу до комунального підприємства «Комунтранс» на посаду водія 3-го класу, де пропрацював понад сім років.
Особисте щастя Олександр знайшов у 2006 році, познайомившись із майбутньою дружиною Вірою. Того ж року народилася їхня перша донька Анастасія. Згодом родина поповнилася ще двома дітьми: донькою Катериною (2010 р. н.) та сином Дмитром (2014 р. н.). Увесь свій час Олександр приділяв родині, піклуючись про дружину та дітей, і офіційно одружився з коханою Вірою 27 жовтня 2017 року. Дружина Віра та діти згадують його як найкращого тата і люблячого чоловіка, який був для них надійною опорою і підтримкою.
Олександр мав два великі захоплення: риболовлю та автомобілі. Його любов до автівок була не випадковою – він був завзятим автолюбителем, що цілком відповідало його освіті автослюсаря. У 2021 році, дбаючи про комфорт дружини та дітей, він придбав машину для родини.
Олександр був доброю, чуйною, щирою людиною. Його поважали колеги по роботі, любили друзі, шанували сусіди, адже він завжди допомагав людям.
З початком повномасштабної агресії рф проти України прагнення допомагати набуло особливого значення: він допомагав людям евакуюватися та вивозив їхні речі, демонструючи незвичайну людяність і відповідальність у найтяжчі хвилини.
Життя Олександра Анатолійовича Воронова трагічно обірвалося 24 вересня 2025 року. Він загинув у своїй машині внаслідок удару російського дрона по вулиці Шмідта, 97, коли їздив у справах, пов’язаних із документами.
Йому назавжди залишилося 42 роки.
У Олександра залишилися дружина та троє дітей, в серцях яких назавжди залишиться живою пам’ять про найкращого в світі чоловіка та батька.
Костянтинівська громада пам’ятає свого доброзичливого земляка. Його загибель є черговим свідченням воєнних злочинів, скоєних рф проти цивільного населення України.
Світла пам’ять!