ШАПОВАЛОВ Данило Олександрович

(16.08.2004 – 26.11.2024) 

У скорботній, але водночас гордій книзі пам’яті «Незламні серця Костянтинівської громади» золотими літерами викарбовано ім’я Шаповалова Данила – юнака, який віддав своє життя за вільну Україну.

Народився Данило у Костянтинівці 16 серпня 2004 року.  Зростав тихим, спокійним, слухняним хлопчиком. Був самодостатньою людиною, не залежав від думки інших. Захоплювався технікою та спортом. 

Навчався у Костянтинівському закладі загальної середньої освіти № 16. Зі шкільних років активно займався легкою атлетикою в Костянтинівській дитячо-юнацькій спортивній школі, брав участь у міських та обласних змаганнях, здобував нагороди. 

Данило був в 11 класі, коли на рідну українську землю прийшла росія повномасштабною війною. Розсудливий, стриманий, врівноважений, він завжди самостійно приймав рішення, і ніколи нікому не відмовляв у допомозі. 

Восени 2022 року Данило вступив до  Державного навчального закладу «Костянтинівське вище професійне училище», обрав фах автослюсаря. Прагнучи опанувати професію на практиці, він сам знайшов СТО у Костянтинівці, де від ранку до вечора допомагав ремонтувати машини. Як згадує мама «у нього дуже добре виходило».

Навесні 2024 року, отримавши диплом, Данило добровольцем пішов до військкомату. Десантно-штурмові війська завжди вабили його, і він мріяв там служити. Попри початкові відмови, у вересні він вирушив на військові навчання, а після повернення підписав контракт. 

Данило Шаповалов розпочав службу у 90-у окремому аеромобільному батальйоні імені Героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова 81-ї ОАеМБр  ДШВ ЗСУ на посаді старшого стрільця. З кінця жовтня він вже виконував бойові завдання на Луганщині та Донеччині. Він дуже пишався, що боронить Україну.

26 листопада 2024 року, під час виконання чергового завдання, машина в якій був Данило, потрапила під обстріл ворожого дрону. У вирішальні миті він зумів закрити собою побратимів, врятувавши їхні життя ціною власного. 

Данило загинув. Йому назавжди 20. 

За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Данило Олександрович Шаповалов був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Поховали Данила у рідній Костянтинівці. Попри постійні обстріли міста, його мати Ніна щодня приходить на могилу сина. «Досі не вірю, що Дані немає…», – зізнається вона.

Життя Данила Шаповалова – це приклад справжнього героїзму, самопожертви та безмежної любові до України. 

Його ім’я назавжди залишиться в історії Костянтинівської громади як символ незламної волі.