Севостьянов Владислав Дмитрович
Владислав народився 12 липня 2003 року у місті Костянтинівці на Донеччині.
Навчався в Новодмитрівському ліцеї села Новодмитрівки, нині – Костянтинівської громади. Ріс добрим, щирим, чуйним хлопчиком, дружнім і відкритим підлітком.
У 2020 році, після закінчення ліцею, вступив до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Попри молодий вік, Владислав проявив себе як перспективний і відважний військовий.
У 2024 році, отримавши диплом за спеціальністю «інженер», за власним бажанням вирішив продовжити військову службу.
Лейтенант Владислав Севостьянов обіймав посаду командира інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти військової частини А1126 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади десантно-штурмових військ Збройних Сил України.
Брав активну участь у бойових діях, здійснюючи завдання із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та державних інтересів у зв’язку зі збройною агресією російської федерації проти України.
Під час служби його родина була змушена залишити рідну домівку і переїхати до села Фасова Макарівської громади Київської області.
Батько Владислава також воював – неподалік від частини сина. Вони мріяли разом повернутися додому після Перемоги. Але не судилося…
Відданий військовій присязі на вірність українському народові, мужньо виконуючи свій обов’язок, лейтенант Владислав Дмитрович Севостьянов загинув 8 травня 2025 року на околицях міста Покровська Донецької області.
Йому назавжди 21 рік.
Вдома на нього чекали мама, тато та бабуся.
Поховали Захисника 13 травня 2025 року на кладовищі у селі Фасова.
Ім’я Владислава Севостьянова назавжди вписане в історію Костянтинівської громади та України.
Вічна пам’ять і слава Герою!
