РОГАНОВ Андрій Вікторович (22.01.1974 – 04.03.2023)
Андрій народився 22 січня 1974 року в місті Костянтинівка Донецької області. Тут пройшли його дитинство та юність. Навчався у Костянтинівській школі-інтернаті № 1, після чого здобув фах тракториста-бульдозериста широкого профілю у професійно-технічному училищі № 39. Саме з цього розпочався його трудовий шлях.
Працював трактористом, трудився на промислових підприємствах, а згодом обрав професію каменяра. Зводив печі по всій Україні, був справжнім майстром своєї справи. Мав хист до будь-якої роботи й виконував її з душею та високою майстерністю.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну родина Андрія переїхала до міста Прилуки Чернігівської області.
У січні 2023 року чоловік добровільно став до лав Збройних Сил України. Служив солдатом, мав позивний «Гаврило».
4 березня 2023 року Андрій Роганов перестав виходити на зв’язок, і відтоді його вважали зниклим безвісти. Лише згодом, за результатами ДНК-експертизи, було офіційно встановлено факт його загибелі в бою на Донецькому напрямку поблизу села Водяне Покровського району Донецької області.
29 січня 2026 року в Прилуках відбулося прощання з Героєм. Його поховали на місцевому кладовищі Горова Білещина.
У Захисника залишилися дружина Лариса, син Єгор, мама Тамара Григорівна та рідний брат Василь.
Йому навіки 49 років.
Ім’я Андрія Роганова назавжди вписане в історію боротьби України за свободу й незалежність та в літопис пам’яті Костянтинівської громади.
Світла пам’ять Герою! Пам’ятаємо й шануємо кожного, хто віддав життя за Україну.