КУЛІКОВ Роман Григорович

Народився Роман 21 вересня 1974 року в місті Костянтинівка Донецької області. Тут минули його дитинство та юність. Навчався у загальноосвітній школі № 10 міста Костянтинівки. Після закінчення школи здобув професію електрика.
Свій трудовий шлях розпочав на залізниці, де працював монтером колії 4-го розряду. Згодом працював у комунальному підприємстві «Об’єднання парків та кінотеатрів Костянтинівської міської ради», де разом із ним працювала і його дружина Євгенія.
У 2004 році Роман створив родину. Разом із дружиною вони прожили багато щасливих років, виховуючи дітей, підтримуючи одне одного та примножуючи сімейні традиції. Найціннішими для нього були родина і домашній затишок. Він був люблячим чоловіком, турботливим батьком і дідусем.
Роман захоплювався риболовлею, любив працювати на землі, із задоволенням вирощував різні овочі. Особливе місце в його житті займали щомісячні сімейні пікніки, на які він вирушав разом із дружиною та дітьми, цінуючи кожну хвилину, проведену з найріднішими.
Із початком повномасштабного російського вторгнення Роман не залишився осторонь боротьби за Батьківщину. У 2023 році був мобілізований до лав Збройних Сил України.
Служив у військовому званні солдата на посаді стрільця-помічника гранатометника 2-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу механізованої роти військової частини А4121 Сил територіальної оборони Збройних Сил України.
26 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Гуєво Суджанського району Курської області Роман Куліков загинув, мужньо виконуючи свій військовий обов’язок.
Довгий час він вважався зниклим безвісти. Родина жила надією та чекала на добру звістку. Лише через рік захисника вдалося повернути на рідну землю – «на щиті». Найстрашніші побоювання підтвердилися, і рідні отримали можливість гідно провести свого Героя в останню путь.
Йому навіки 50 років. У Героя залишилися мама, дружина, троє синів, троє доньок та онук.
Ім’я Романа Кулікова назавжди вписане в історію боротьби України за незалежність, у літопис мужності українського народу та в пам’ять Костянтинівської громади.
Світла пам’ять і вічна шана Герою, який віддав найдорожче – власне життя – за свободу, незалежність і майбутнє України.