Незламні серця Костянтинівської громади
Розповісти свою історію
1
Step 1
keyboard_arrow_leftPrevious
Nextkeyboard_arrow_right

Хоменко Валерія Іванівна
Хоменко Валерія Іванівна
(15.11.2012 – 09.08.2024)
Світла пам’ять про 11-річну Валерію назавжди залишиться в серцях її рідних та близьких. Її життя трагічно обірвалося 9 серпня 2024 року під час російського обстрілу Костянтинівки.
Валерія народилася 15 листопада 2012 року в Бахмуті. Вона була довгоочікуваною донечкою. З самого дитинства дівчинка виявляла свій сильний характер. Мама Катерина згадує її «шалено великі блакитні очі» і відзначає, що донька «знала, що хоче, і в іншому її не можна було переконати». Улюбленою іграшкою дівчинки був м’який бичок Борька, якого вона всюди носила з собою.
У три роки Валерія пішла до дитячого садочка, де швидко знаходила спільну мову з однолітками та мала найкращу подружку. Навчання у школі давалося їй не без зусиль, але математика була її улюбленим предметом, де вона блискуче розв’язувала задачки.
Одним із найбільших захоплень Валерії була кулінарія. Готування приносило їй справжнє задоволення. Вона самотужки могла запекти м’ясо, картоплю, а також готувала смачні кекси з бананами та шоколадом.
Після розлучення батьків Валерію виховувала мама Катерина. У 2022 році Катерина створила нову сім’ю з Максимом, якого Валерія прийняла і називала татком. Разом вони проводили час, гуляли та їздили на ставок, створюючи теплу сімейну атмосферу.
Повномасштабне вторгнення росії змусило родину покинути рідний Торецьк, після того, як їхній будинок зазнав обстрілу. Вони переїхали до Костянтинівки, де Катерина влаштувалася завідувачкою аптеки. Валерія часто допомагала мамі на роботі, демонструючи кмітливість та відповідальність.
Незважаючи на всі труднощі, дівчинка жила насиченим життям. Вона мала друзів та подруг у Костянтинівці, відвідувала репетиторів, прагнучи до знань.
Навесні 2024 року родина пережила важку втрату – загинув тато Максим. Це стало величезним емоційним потрясінням для Валерії, вона дуже любила його і глибоко сумувала.
Вранці 9 серпня 2024 року Костянтинівку сколихнула страшна трагедія. Рашисти атакували місто ракетою Х-38 та поцілили по торговому центру саме в ту мить, коли там була Валерія, яка пішла до магазину за компанію разом із подружкою Владою.
Катерина відчайдушно шукала доньку, але безрезультатно. Наступного дня аналіз ДНК підтвердив найстрашніше – Валерії не стало. Вона загинула разом із подружкою Владою та ще 12 людьми.
Валерію поховали у Костянтинівці. Пам’ять про світлу дівчинку назавжди залишиться в серцях її рідних та тих, хто її знав і любив.
Ніколи не забудемо, світла пам’ять…
❝ Ваші імена навічно викарбувані в історії про героїчну боротьбу українського народу! ❞
Незламні серця Костянтинівської громади
050 930 68 12

© 2024
Костянтинівська міська військова адміністрація
kon.v@dn.gov.ua