Гончаров Тарас Вячеславович (23.08.1986 – 01.06.2024)

 Народився Тарас 23 серпня 1986 року в місті Костянтинівці Донецької області. Тут зростав, навчався в школі № 17, де закінчив 9 класів. Хлопець мав напрочуд добру вдачу та щиру душу, тому завжди був оточений великим колом друзів. З самого дитинства він захоплювався кулінарією, любив готувати й дивувати близьких смачними стравами. Ця пристрасть і визначила його майбутню професію: після школи Тарас вступив до Костянтинівського професійного ліцею № 113, де здобув фах кухаря-кондитера. А у вільний час, як і багато юнаків, палко захоплювався футболом.
 Через проблеми зі здоров’ям хлопця звільнили від проходження строкової служби. Проте Тарас усім серцем прагнув бути корисним своїй країні й наполегливо намагався потрапити до війська. Йому двічі відмовляли, але незламний характер переміг. У 2013 році він досяг своєї мети – підписав контракт і розпочав службу в лавах військ протиповітряної оборони.
 Відтоді все його життя було нерозривно пов’язане із захистом Батьківщини. За 10 років безперервної відданої служби Тарас був нагороджений пам’ятною медаллю. Він був справжнім патріотом, людиною честі й гідності, для якої вірність присязі важила набагато більше, ніж звання чи нагороди. Водночас для близьких та побратимів він завжди залишався своїм, рідним хлопцем – «Таріком», який мав позивний «Яга».
 Свій останній бій старший солдат військової частини А3488 24-го окремого штурмового полку «Айдар» Тарас Гончаров прийняв у Бахмутському районі, поблизу населеного пункту Іванівське. Вірний військовому обов’язку, захищаючи волю та незалежність України під щільним ворожим обстрілом, він зник безвісти 1 червня 2024 року.
 Два роки довгих пошуків. Два роки невимовного болю, тривоги та невизначеності для всієї родини, яка до останнього трималася за крихту надії. На жаль, 29 квітня 2026 року, після проведення судово-медичної експертизи, страшна звістка підтвердилася. Надії більше не залишилося.
 Йому навіки 37.
 Герой знайшов свій останній спочинок у селищі Олександрійське Кіровоградської області.
Ім’я Тараса Гончарова назавжди вписане в історію боротьби України за незалежність і в літопис Костянтинівської громади.
 Вічна пам’ять і слава Герою, який віддав життя за наше мирне майбутнє.