Галкін Іван Сергійович

Народився Іван 20 лютого1987 року у місті Костянтинівці Донецької області.
Після школи вивчився на будівельника, працював за фахом, забезпечуючи родину.
Сестра воїна Ірина згадує, що вони з братом були дуже близькими і багато часу проводили разом. За її словами, Іван був надзвичайно чуйною та доброю людиною, завжди готовою прийти на допомогу іншим. Особливу турботу він виявляв до матері, підтримуючи її під час боротьби з онкологічною хворобою, а втрату найдорожчої людини важко переживав упродовж кількох років.
Попри складні обставини особистого життя, він підтримував зв’язок із сином Сергієм та брав участь у його вихованні.
Повномасштабна війна застала Івана Галкіна у Костянтинівці. Після ворожих обстрілів він допомагав мешканцям громади, зокрема брав участь у відновленні пошкодженого житла та ліквідації наслідків руйнувань.
Івана глибоко турбувала доля рідної Костянтинівки, яка зазнавала ворожих обстрілів, а також втрати серед його друзів і побратимів на війні.
У грудні 2024 року він вирішив доєднатися добровольцем до Збройних Сил України. На навчаннях був одним із найкращих стрільців, без нарікань витримував усі фізичні навантаження. Був відібраний до спеціального підрозділу «Артан» Головного управління розвідки Міністерства оборони України.
Брав участь у надзвичайно складних спецопераціях, часто у тилу ворога. Мав позивний «Галкін».
Відданий військовій присязі на вірність українському народові, виконуючи бойові завдання, Іван загинув 5 квітня 2025 на Запорізькому напрямку, поблизу села Кам’янське. У автомобіль, в якому він перебував разом із побратимами, влучив ворожий дрон. Іван та його товариш загинули на місці. Водій із напарником врятувались – вони змогли поховати полеглих, зафіксували координати місцевості й передали інформацію командуванню. Бійці спецпідрозділу неодноразово намагалися евакуювати тіла, однак через інтенсивні бойові дії це тривалий час було неможливо. Зрештою їм вдалося повернути полеглих додому.
Рідні змогли гідно поховати Захисника лише через два з половиною місяці. 17 червня 2025 відбулось прощання з Іваном Галкіним та його побратимами у Володимирському соборі міста Києва.
У нього залишились сестра і син.
Йому назавжди 38 років.
Поховали Захисника у Києві на Алеї Слави.
Ім’я Івана Галкіна назавжди вписане в історію боротьби України за незалежність і літопис Костянтинівської громади.
Пам’ятаємо і шануємо героїв, які віддали життя за Україну.